Весільні прикмети і забобони

Оксана Негода

Незабобонних людей в Україні майже немає. Але якщо ви й не вірите у весільні прикмети, ознайомитися з ними все одно цікаво. "Українська правда. Життя" зібрала весільні прикмети, як старі, так і ті, що з'явилися останнім часом. Деякі прикмети українці запозичують закордоном і адаптують до наших реалій. Приміром, автор знає кількох дівчат, які на весілля дотримувались поширеної на Заході прикмети про "старе, нове, позичене і блакитне". 

Однак не беріть забобони близько до серця. Адже своє щастя творите особисто ви, а не прикмети. 

Найвдалішим часом для одруження вважається осінь.

За народними повір'ями вибір місяця одруження багато в чому визначає долю майбутньої сім'ї. Так святкувати весілля в січні - рано овдовіти, лютому - жити в злагоді, березні - жити на чужині, квітні - задовольнятися непостійним щастям, травні - до поневірянь і хвилювань, червні - до щасливого подружнього життя, липні - до злетів і падінь, серпні - до кохання і дружби у стосунках, вересні - до тихого і спокійного шлюбу, жовтні - до важкого життя, листопаді - до заможного життя, грудні - до зміцнення кохання з роками.

Якщо весілля на Масницю справляти - буде в домі завжди статок і веселощі. А одружуватись 13 числа - погана прикмета.

Необхідно також уважно поставитись до вибору дня тижня для одруження. Так понеділок обіцяє подружжю міцне здоров'я, вівторок - багатство, середа - щастя, четвер - втрати, п'ятниця - труднощі, субота - невдачу, неділя - Боже благословення.

Краще одружуватись пополудні, такі шлюби вважаються вдалішими і тривалішими.

Гарною прикметою в день весілля є дощ.

Master class from Helen of Shcherban Wedding decorations loaf

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» 

У рамках авторського проекту Олени Щербань «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» 17 квітня 2016 року о 14.00 в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбудеться інтерактивний захід у супроводі унікальної Етнолекції та майстер-класу «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти». Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних та кабінетних досліджень, вишукую будь-які можливості взяти майстер-класи в народних майстринь, зокрема із виготовлення весільних короваїв та прикрас до них. Це – жіноче рукоМИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся. ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!! А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ та власноруч виготовити прикраси на коровай.<br />Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!! <br />Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація унікальних фотоматеріалів із власного наукового фотоархіву. Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, провідний популяризатор-експерт української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, етнолог, к.і.н. Олена Щербань

Велика Круча. Весільні фото

Весільна пісня про ТЕЩУ / Wedding song about wife's mother

Щоб наші підківки бряжчали, щоб наші вороги мовчали
Убирайся, тещенько, убирайся,
В сап'яни-чоботи обувайся,
Топчи врага під ноги,
А супостата під п'яти
Щоб наші підківки греміли
Щоб наші вороги поніміли

Весілля у Великих Сорочинцях ,на ярмарку, 18 серпня 2015 року / Weddings in Mhar, at the fair, 18 August 2015

Головні дійові особи: Молодий, Молода, старости, старший сват, свашечки:

Реконструкція ЕТНОвесілля /

Магія етнічного ВЕСІЛЛЯ. Сімейний побут, роль ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ РОДУ в ньому

Весільне обрядове ПЕЧИВО / Wedding Ritual cookies

Короваї, шишки, медяники, дивні, лежні, верчі, прозірний коровай.

Весільні страви Сумщини 1950-1960-х років / Vesіlnі Jedlo 1950-1960 Sumy's rokіv

Юшка з локшиною, борщ,  хліб, кисіль, пироги, галушки, молочний кисіль, овочі по сезону, холодець до хрону, печеня, каша гречана, смаженина з м"яса, холодне біле (уксусове), риба смажена, солена, копчена.

Весільний коровай /Vesіlny korovay

Коровайний обряд / Korovaynyy ceremony

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю у віновії квіти, аби любилися діти» 

1 листопада 2015 року, в неділеньку о 14.00, вже традиційно, як і було заплановано, в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбувся інтерактивний авторський захід у супроводі ЕТНОлекції «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю у віновії квіти, аби любилися діти». Захід відбувся у рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо». До забутих слобожанських весільних хлібів, які нині не випікають, належать «верч», «буханець», «гуски», «дивень», «калач», а ще «лежень», «лєпьошки», «хліб-перепієць», «товариш», велика «шишка», маленькі «шишки», стульні, «трійчатка». Навіть назви їх сьогодні звучать незвично… Тож ми намагалися відтворити КОРОВАЙНИЙ обряд по-старосвітськи, за давнім, забутим народним звичаєм. Серед гостей обрали матінку-утку, що поверталася прудко і шанувала коровайниць, яких у нас було аж п’ять! 

А щоб у нас все вийшло як слід, за нами пильно спостерігала старша коровайниця Тетяна. Не обійшлися ми б і без вермена, того, що піч вимітає (його роль вдало виконав Михайло Красіков) і дружка, який «веселив» наш коровай. 

КОРОВАЙ удався на славу, бо в ньому вода, принесена з семи криниць, борошно, змелене в семи млинах, яйця від семи курок, масло від семи корів. «Удався, срібним обручем обклався, золотими шишечками обслався», «та був красний, як на небі місця ясний» і «шишечками дрібненькими, як на небі зірочками ясненькими». Випікався в ПЕЧІ, у якої «золотії плечі, срібляні крила, щоб коровай гнітила».

ДЯКУЮ УСІМ, хто завітав до нас бгати коровай. ДЯКУЮ за ВАШУ активність і непідробний інтерес до слобожанської традиційної культури харчування!

З повагою організаторка заходу, «старша свашка свайбова», провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, к.і.н. Олена Щербань

Весільний КОРОВАЙ / Wedding loaf

Підошва - корж, на який коровайниці наліплювали зроблені з тіста шишки, фігури птахів. В найбільшу шишку, що містилася посередині коровая, втикали дві або пять зліплених разом свічок. Їх запалювали і саджали коровай в піч.

ДИВНІ / Аwesome

«Гостям на диво, 

молодим на щастя, 

на долю, на свою родину» 

На весілля також обов’язково виготовлялися «гостям на диво, молодим на щастя, на долю, на свою родину» дивні, що символізували собою молоду і молодого. Це тоненькі палички з намотаними по спіралі стрічками  здобного  тіста.  У  Петриківському  районі  дивень роблять на очереті, можливо, тому, що предмети з отвором вва-жали на весіллі за ефективний магічний засіб від безпліддя, половину виробів фарбували у малиновий(рожевий, червоний) колір, прикрашали цукерками і стрічками. Подекуди, замість тіста, палички обмотували паперовими стрічка-ми  відповідного  кольору (малиново-червоними  та  блакитно-зеленими).

Як короваю і шишкам, дивням відведене почесне місце навіть і на сучасному весіллі. Всім цим весільним печивом одаровува-ли  присутніх.  По  два  шматочки  короваю,  дві  шишки  та  два дивні, один з них обов’язково малиновий, отримував кожний гість, щоб молоді усе життя прожили у парі.

Традиційне українське ВЕСІЛЛЯ / Traditional Ukrainian Wedding

УДК392.5(477.62) «19/20»
Ольга Мащенко
Музей історії Дніпродзержинська

«НЕ НА РІК, А НА ВІК» 

(ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО

ВЕСІЛЬНОГО ОБРЯДУ НА ПОДНІПРОВ’Ї) 

The article elucidates some special features of Ukrainian wedding ceremony in Podniprovya region. The author tries to look into their origin. Key words:  Cossacks,  frontier  regions,  family,  wedding, 

ceremony. 

Культурно-світоглядні  уявлення  народу  завжди  привертали увагу  науковців.  Особливо  ретельно  вивчалися  українська весільна обрядовість і звичаєвість, які дають широке уявлення про  моральні,  етичні,  естетичні  погляди  народу,  різноманітні аспекти його життєдіяльності[3, с. 3]. Адже українці вбачали в сім’ї найважливішу і неодмінну умову життя кожної людини,  господарську та моральну основу суспільства. 

В регіональному аспекті на сім’ю, з її звичаєвістю та обря-довістю, у свій час звертали увагу Г. JI. де Боплан, Д. І. Явор-ницький, В. А. Бабенко[2, 16, 1]. Серед сучасних досліджень науковців та краєзнавців слід відзначити напрацювання В. К.  Борисенко, Н. М. Буланової, Г. М. Бурхович, О. О. Самойленко,  І.  С.  Стороженка,  В.  П.  Супруненка,  К.  П.  Фролової,  Н.  М.  Шейміної, М. М. Шубравської[3, 4, 6, 13, 11, 15, 17, 18, 5, 7]. 

Народні весільні звичаї / Traditional wedding customs

Здавна гарною прикметою вважається садити хлопчика Молодій на руки напередодні і під час весілля

Народні вечорниці / Folk evenings

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 17, 18, 19 листопада 2015 року

відбудеться інтерактивний музейний захід

«Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

бо на вечорницях - дівки-чарівниці»

 присвячений тонкощам слобожанських традиційних ВЕЧОРНИЦЬ, ДОСВІТОК та БРАТСТВ. Під час імпровізованих вечорниць обговоримо правила та особливості їх проведення. Пограємо в народні ігри, поспіваємо народних пісень, послухаємо небилиці. Згадаємо і про традиції дівочих ворожінь на Долю.

А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, відбудеться демонстрації слайдів, фото.

 Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань 066 18 54 061

КОРОВАЙний обряд / KOROVAYnyy ceremony

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках авторського проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 1, 9, 10 листопада 2015 року відбудеться інтерактивний захід

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» 

Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це – МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся.

ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!!

А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ.

Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!!

Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.

Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань

Від Миколи до Колодія: свята народні / From Nicholas to Kolodiy: national holidays

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 5 грудня 2015 року відбудеться інтерактивний захід

«Від Миколая до Колодія

або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині» 

 

Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські, приготуємо традиційне печиво – «миколайчики». А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного ДІДУХА, а ще – гречані млинці і ….. колодка!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.

Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань 066 18 45 061

Час проведення: 14.00

Олена Щербань / Olena Shcherban

Під час розчісування коси і донька і мати плачуть. Мати заплітала косу, дівчата вбирали її стрічками, покривали голову молодої найкращою хусткою. Поверх неї – вінок із штучних квітів. Потім Молода одягала «халат», а мати підв’язувала її вишитим рушником. Дружки співали при цьому:

Мати Явдошку родила

І місяцем обгородила,

Рушником підперезала

По дружки послала 

Після цього дівчата розходилися, старша дружка «шаферина», носить шишки, які Молода роздавала рідним і знайомим. Підходячи до двору дружки співали «Горох по дорозі», або

Обмітайте двори,

Застилайте столи,

Дружечки ідуть

Молоду ведуть 

Що робили із засватаними парубком та дівкою? / What did the guy with the affianced and whore?

Після сватання або заручин Молодій врочисто розчісували косу і надягали на неї очіпок-очепини, потім гадають, садять Молодих на покуті на  вивернутому кожусі, посипають хлібним зерном, печуть коровай, обводять навколо столу, завязують Молодим руки рушником, після вінчання врочисто зі свічкою зустрічають в домі Молодого, саджають на коліна молодій хлопчика, влаштовують ложе, на другий день ходять по вулицях с піснями і танцями.

Обряд "дівичник" ще називали "підвесілок".

Обряд «підвесілок» (дівичник) описано в слободі Микільське. За день до весілля у Молодої і Молодого випікали шишки, коровай, лежень і калач. Після обіду дружки вбирали Молодій косу. При цьому старша дружка запалювала свічку і тримала її біля голови Молодої, а друга дружка заплітала косу і вбирала її різнокольоровими стрічками, що висіли вздовж спини, гарусом, заполоччю і кольоровим папером, нарізаним полосками, на середину голови хрестоподібно клала червону стрічку і пов’язувала її хусткою, який прикрашала різнокольоровими булавками і квітами, з правого боку приколюючи дві «квіточки-віночки», зроблені круглим бантом з вузької червоної стрічки. Молода при цьому плакала, а дружки співали «Тихо, тихо Дунай воду несе»:

Тихо, тихо Дунай воду несе,

А ще тихше Марьєчка косу чеше,

Що вичеше, на тихий Дунай знесе,

Пливи ж ти, косо,

Під свекорки двір просто!

Стань же, косо, послухай

Що свекорко говоре?

Свекорко каже: добрая годинонько

Що йде до мене чужая дитинонька

Не зобував, не зодягав.

Буду замишляти

Не поїв, не кормив

Та й буду посилати 

Убравши голову Молодій. Старша дружка підперізувала її «рушником», Молода вклонялася батькові й матері, якій їй говорили: «Боже, поможи тобі, наша дитино, іди зови людей на підвесілок». Після цього молода з дружками ходила запрошувати рідних і знайомих із шишками на «підвесілок», так само як і на сватання. Потім ішла до батьків Молодого, які зустрічали її хлібом-сіллю, вона вклонялася їм в ноги, цілувала їх, а вони запрошували: «милості просимо, наша дитинко, в отецький дім». Молода з дружками заходила в хату, перехрестившись, вручала батькам дві шишки. Вони дякували її і давали на заміну пару своїх шишок, садили її з дружками за стіл і пригощали горілкою і пирогами. Йшли додому, дружки співали «Ми в свекрухи були»:

Ми в свекрухи були,

Пиріжечки їли,

Мед-вино пили

Солодесенько та добресеньке.

Ще й з медком