Вітання з НОВОРІЧЧЯМ 2012!!!!

Друзі!!! 

Від усієї душі вітаю Вас із найяскравішим та найрадіснішим святом, повним планів та сподівань – з Новим Роком!
Бажаю, щоб рік, що наближається, приніс цілий міх подарунків – здоров`я, успіх у справах, затишок у сім`ях, тепло в душі, приємне спілкування та безліч приводів для Радощів та ЩАСТЯ.
Скажімо ДЯКУЮ року, що відходить та зустріньмо з радістю Новий рік!
Допоможемо йому повноцінно вступити у свої права щирими посмішками, щасливим сміхом, передзвоном святкових келихів і нехай він відповість нам своєю симпатією, своєю благодушністю, прихільністю до нас.
Дай нам Боже дійсно щасливого та успішного року!
З повагою Олена, та що Щербань

trbidi=

Новослобідськівесільні традиції

Передвесільні обряди села  Нова Слобода Путивльського району

     В бібліотеці Путивльського історико-культурного заповідника знаходиться унікальна праця. Вона присвячена обрядовим традиціям та фольклору горюнів.  В далекому 1939 році співробітники Путивльського музею здійснили фольклорну експедицію до Нової Слободи . Результатом її стала збірка, в якій можна знайти і весільний обряд, і жартівливі пісні, щедрівки, дитячий фольклор, похоронні пісні-плачі тощо.    

       Весільний обряд з піснями записаний Морозовим А.А.зі  слів та голосу двох мешканок Нової Слободи Чернякової Зиновії Іванівни 1860 р. н.та Чернякової Мотрони Данилівни 1864 р. н. До речі,  за звичаєм, що побутує і зараз у селах, бабусі мали цікаві вуличні прізвиська: першу звали «Зенка», другу   - «Сторублевкою»....       

           На  жаль, машинописний матеріал, що зберігається в заповіднику, не повністю відтворює особливості горюнської говірки. Та все ж можна підтвердити характеристику, яку дали горюнам вчені, назвавши їх «сильно акающими или якающими егунами с малорусско-белорусскими примесями».

Весільний коровай по-львівськи

Весільні традиції коровайного обряду Львівщини 

Замочок на ЩАСТЯ!

Замочок Кохання з ключиком від Щастя?

Біля Арки, що збудована і красується обабіч диканського лісу, якраз навпроти дорожнього знаку ДИКАНЬКА, там, де молодята полюбляють фотографуватися разом з весільними гостями і без них, є місце, де можна почепити свій замочок Кохання, замкнувши його ключиками щастя.

Калач на стіні

Побігущий калач

 Коли просять на весілля, то в одній частині Поділля такі калачі роздають, залишаючи на столі в кожній хат, а в деяких селах його носять на червоній стрічці, кладуть в хаті на столі, запрошують на весілля, забирають й отак обходять все село. В кінці обходин розламують цього калача у Молодого над головою.

З цим же калачем йшли рвати барвінок для весільного вінка: клали його на землі й через отвір зрізали листочки. Також з цим калачем йшли до розпису і в кінці його не з'їдали, він висів на стіні як оберіг Молодої родини. «Ми бачили в селахати, де таким калачам по 20-30 років, - розповідає дослідниця хліба Світлана Творун. - Вони висять в бабусь під іконами на стіні. Це село Стіна Томашпільського району Вінницької області. Бабусі скаржилися, що дочка в місті живе, не хоче калача вішати, так оце я його повісила в себе на стіні»

Жіноча рука настільки чує тісто...

Майстер випікання хліба Оля Наливайко про ХЛІБ:   

«Я страшенно люблю пекти хліб. Жіноча рука настільки чує тісто...! Коли ви почнете робити найпростішу паляницю, вам за другим чи якимсь разом захочеться дійти до короваю, а коровай зробити дуже складно. Хочеш і завитки і рожі, і шишки, і всі викрутаси зробити. Я дуже прошу не робити цих франко-американизованих короваїв, а робіть звичаний наш хліб чи коровай. Коровай це так: зробив на ньому якусь оздобу, всадив у піч і так його витягнув, і що воно спеклося, це й має показати, яке буде подружжя щасливе».

Весільні сукні наречені почали вдягати у 1960-х роках

До 1960-х років дівчата виходили заміж у сорочках і спідницях 

”Я свою весільну сорочку дві неділі вишивала, - розповідає 85-річна Марія Кучер із села Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині. - Такі гарні в мене були полики (рукави від плеча до ліктя). Розшила їх квітками. І на грудях по квітці вишила. Спідниця широка на мені була, знизу підтичка з вишитою ляхавкою (частина сорочки, що виглядала з-під спідниці).