shcherbanjov(@)ukr.net
olena.solnce(@)gmail.com
vessillja@gmail.com
http://pozhivka.blogspot.com/
http://staryj-xutir.com.ua
http://ljalinasvitlica.blogspot.com/



воскресенье, 15 марта 2015 г.

Весільні молитви-пісні / Wedding prayer songs

Молитва – мимовільний порух людського серця до найвищого світового Першопочатку – притаманний всім народам, на якому б ступені розвитку вони б не знаходилися. Освіченість народу змінює форми молитви, предмети, до яких вона направляється, але не виключає самої молитви. У давніх словян молитви співалися. Стародавнє словянське весілля супроводжували звичайні в старовину молитви-заговори. До молитовних пісень відносяться також українські пісні:
Марисю матінка родила,
Місяцем обгородила,
Соненьком підперезала,
На село виправляла
Близько до молитов – весільні релігійні пісні, які мають сутнісну відмінність в тому, що останні не заключають в собі прохання, зверненого до божества, не мають прямої утилітарної мети. В них оспівано шлюб небесний як священний прототип шлюбу людського

пятница, 27 февраля 2015 г.

Традиційні хліби українського весілля //

Весільні ХЛІБИ 
Весільне обрядове печиво, яке ми умовно назвемо «весільним ХЛІБом», маючи на увазі всі його види, було неодмінним і чи не найголовнішим атрибутом традиційного українського весілля. Підосновою давнього весільного обряду (що нині майже забувся) був символічний ритуал побажання молодій парі здорового (а значить в достатку) та щасливого (а значить з дітками, яких є чим годувати) життя. Тож український «народ-хлібороб» найкращим способом цього побажання обрав символічне використання на всіх етапах весільного обряду найшановнішого продукту – хлібного зерна.
Зернами пшениці, жита, ячменю, вівса мати обсипала Молодих, бажаючи їм здоров’я і щастя. Їх запікали у весільних калачах та короваях, насипали його на пазуху Молодим. Із подрібнених хлібних зерен – борошна якнайкращої якості – випікали головні весільні ХЛІБИ – короваї. До забутих слобожанських весільних хлібів, які нині не випікають, належать «верч», «буханець», «гуски», «дивень», «калач», а ще «лежень», «лєпьошки», «хліб-перепієць», «товариш», велика «шишка», маленькі «шишки», стульні. Навіть назви їх сьогодні звучать незвично… 
ВЕСЬ весільний обряд супроводжувався ХЛІБОМ: з хлібиною (паляницею) в руках старости приходили свататися, свою хлібину, в разі вдалого сватання, батьки нареченої дарували старостам. Хлібиною батьки благословляли Молодого на одруження і на вдалу «дорогу» до двору Молодої, яку її батьки теж благословляли хлібом. З хлібом в руках батьки зустрічали Молодих після вінчання, на весільному столі перед Молодими обов’язково мала лежати паляниця із сіллю, а також і короваї, і лежень, і дивень, і велика шишка. З хлібиною проводжали Молодих у комору. З хлібиною йшли до батьків Молодого, а потім до батьків Молодої «понеділкувати» – святкувати другий день весілля. З хлібом ходили на гостину і до старшої дружки, боярина, свахи. З паляницею ходив дружко і весільні гості до попа чи дяка просити «увести» Молодих до церкви на другий день весілля.
Не можу не згадати «хлібні» весільні страви: локшина, пироги з різноманітними начинками, вергуни (подавали на десерт), бублики (обдаровували дружок), стульні (пироги без начинки, якими пригощали батьків Молодої і гостей на після весільному етапі разом із шматками вареної курки), житні коники (ними частували кухарок).
Як бачимо, в українському, весільному обряді повсякчас був присутній весільний ХЛІБ. Про значення і смислове навантаження кожного з них поговоримо у наступних нарисах.

вторник, 10 февраля 2015 г.

Символіка віника у весільному обряді //

Віник у весільному обряді 

Суперечливі дані стосовно символіки віника: десь він служить запобіжним заходом від відьомства, десь - знаменням розбіжностей і сварок. В Німеччині і Тиролі Молоді, вирушаючи на вінчання, переходять через віник на порозі. В Чехії і Костромщині - під ноги Молодим або самій Молодій кидали віника. В Курщині - саджаючи короваї в піч, біля неї клали запалений віник і через нього мусила переплигнути сваха. В Орловщині - сват голяком промітав дорогу від дверей Молодої і проводив по ній Молодого. В Пензенській губернії при згоді батьків на шлюб доньки ховали віник якомога далі, щоб він не зіпсував справи.

вторник, 16 декабря 2014 г.

Знову про КОЖУХ / Again on Shells

Кожух  "хвандами" або "вусами" 
Шиття і вишиванки кожухів вкупі з кушнірством, являли собою колись поширену галузь ремісництва в Слобожанщині. Зокрема вишивали на спині кожуха підкову, що по первісному замислу, окрім декоративної функції відігравала ще й охоронну. Домінуючий червоний колір теж свідчить про звязок узору кожуха з весільним ритуалом. "Яблучка", як окремий елемент узору, теж відомий символ кохання. Відоме значення червоного кольору у весільних обрядах: широке вживання червоних стрічок та рушників; червоними шерстяними нитками перевязується пшенишний хліб в післякоморній депутації до батьків Молодої. Треба також взяти на увагу, що перевязки шерстяними червоними нитками чи стрічками на шиї та руках служит захистом від очей та хвороб. 
Кожух взагалі симовлізує багатство, волохате та кучеряве, в протилежність голому, убогому.

пятница, 12 декабря 2014 г.

Глиняний посуд у весільному обряді / Pottery in a wedding ceremony

Посуд розбивати під час весілля, він "сам" розбивається - це добре чи ні?
Про це мені доводилося зустрічати зовсім неоднозначні відповіді старожилів. Посуд розбивали як і від радості, навмисне, так само і навмисне, аби дошкулити родині Молодої, яка не вберегла калини. А якщо посуд розбивався неневмисне?

Честь дівоча - у віночку / Honour is girlish - in a chaplet

Коса - дівоча краса, а віночок весільний - то честь дівчини 

Жіночий весільний головний убір - ВІНОЧОК (віно, вінець) - не просто красива прикраса на голівку Молодої. Це і потужний оберіг і симовол дівоцтва (дівочої честі), з яким  у день весільний доведеться попрощатися. Честь Молода берегла для свого чоловіка - йому його й віддасть. Відтак і віночок з голівки Молодої знімає він, а хусткою покриває свекруха - як поважна молодиця.