shcherbanjov(@)ukr.net
olena.solnce(@)gmail.com
vessillja@gmail.com
http://pozhivka.blogspot.com/
http://staryj-xutir.com.ua
http://ljalinasvitlica.blogspot.com/



воскресенье, 22 сентября 2013 г.

четверг, 19 сентября 2013 г.

Початок весільного дня: Молодий по Молоду збирається / Home Wedding Day: Young Young is going to

Проводжає Мати Молодого по Молоду....

Недільний весільний ранок метушливий і трішки печальний в домі Молодого і в домі Молодої. Молодий збирається їхати по Молоду, а мати повинна провести його в дорогу. 
Ось як про це писав відомий український етнограф Хведір Вовк: 
Зокрема під час виряджання Молодого по Молоду відбувався: «обряд, що його можна, мабуть, вважати за пережиток колишньої присяги: на стіл ставлять велику миску з водою (під час опису цього ж обряду, автор зазначив, що миска була з горілкою) та кладуть коло неї ложку; старший боярин дає кінець своєї хустки Молодому, що незалежно від пори року вдягнений в кожух та кирею, і веде його круг столу, а Молодий зі свого боку тримає за хустку одного зі своїх боярів, той веде ще іншого і т.д., кінчаючи світилкою, що йде остання, тримаючи в руках запалену свічку; після першого та другого обходу кожний, проходячи повз миску, зачерпує з неї ложкою та випиває її, а після третього обходу навколо столу всі п’ють просто з миски. Виконавши цю церемонію, всі виходять надвір, де відбувається другий обряд, мабуть, ще старішого походження, а саме: мати молодого, вдягнена у вивернутий кожух та в шапці, виходить на двір, несучи в полі своєї одежі ріжне збіжжя та дрібні гроші, що вона їх звичайно для цього збирає, починаючи з дитячих років сина; їй підводять «коня», цебто подають граблі або вила, вона «сідає на них верхи» та, розкидаючи навколо себе збіжжя, тричі об’їжджає кругом діжі, що стоїть серед двору на лавці, а на ній хліб, що ним благословляли молодих. Після об’їзду старший боярин «поїть коня», цебто дає на граблі воду з кухлика та віддає його другому бояринові, а цей кидає його через голову так, щоб він розбився. Мати «злазить з коня», а бояре беруть «коня» та ламають на шматки, розкидаючи їх навколо. Цей обряд пісня тепер пояснює як символ родючості:
Ой, сій, мати, овес,
Та на наш рід увесь,
Щоб наш овес рясен був,
Щоб Івашків рід красен був.
Але, на нашу думку, цей хліборобський обряд показує зв’язок весільних обрядів з соняшними святами …»]. Пояснити чому в одному місці Хведір Вовк зазначив, що в мисці була горілка, а в іншому – вода, на мою думку можна тим, що в бідніших це була вода, у заможніших – горілка, або ж це просто помилка Під час перезви (пропою) на другий день весілля «горілку п’ють просто з мисок, кожний п’є, скільки хоче». 
Нині зберігся обряд "обсипання" Молодого зерном (житом-пшеницею), монетами, лісовими горіхами. цукерками.
Обсипати можна з миски, решета, або попередниці (фартуха).

Про весільні обряди Полтавщини (Зіньківський, Диканський, Шишацький райони) / On the wedding ceremonies of Poltava ( Zenkovsky Dicanskogo , Shishatskiy areas

Тут можна знайти цікаві матеріали С.О. Щербань на тему:
"Молодіжні зібрання та весільні обряди
Полтавщини (з експедиційних дослі-
джень кінця XX – початку XXI ст.)"

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/PCp/2009_15/MC_15.files/18_Shcherban_15.pdf