Що таке дивень?

Дивень у весільному обряді 

Дивень – обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виготовляли найчастіше з плетінки втроє, вчетверо, а потім з’єднували краї, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, зверху до якої прикріпляли квітку з жита, калини, квітів (живих чи штучних). Цей весільний хліб здебільшого характерний для Півдня, частково Полтавщини і Слобожанщини.

У деяких районах, зокрема на Дніпропетровщині, для дивня взагалі не випікали хлібинки, обмежившись гілочками, обплетеними тістом, запечених на спеціальних рогачиках і прикрашених квітами, колоссям, калиною, барвінком. Через дивень Молода дивилася на молодого ,звідки може походити й назва. Коли печуть дивень, загадують, яке буде в Молодих життя. Вдашній – Молоді житимуть щасливо. Садовлячи його в піч, приспівували:

Світи, жар, у печі ясно

Печись, дивень, красно

Гостям – на велике диво,

Молодим – на щастя,

На долю, на свою родину.

Печись, дивень, не схились, не пригори,

Молодим серця та й не зсуши!

....«Коні» мали бути «норовистими», відмовлятися везти, вимагаючи горілки. Хрещена, завбачливо взявши з дому горілки та чарку, частувала їх. Коні везли далі, але знову ставали і просили їсти. Для цього випадку в хрещеної була «качка» – хлібина у вигляді качки, власноруч спечена нею, обтикана пір’ям (іноді роль качки виконував дивень). Усі говорили, що качка не смалена, її потрібно обсмалити і везли хрещену до господи Молодої. На воротях уже палало багаття з жаром, через яке протягували хрещену на гілляці. Описаний обряд означав «очищення вогнем». За таке катання хрещена частувала коней горілкою та «качкою». 

Окрім медяників – для запросин та частування гостей, шишок – для свашок, дивня (хлібини, схожої на великий бублик, через який Молода дивилася на Молодого і ніби тикала йому дулі; для чого – старожили не змогли відповісти) – для Молодої, у Великих Будищах пекли «провідники» – обрядове печиво для батьків. Коли коровайницям приходив час іти додому, мати дякувала їм та пригощала медяником – щоб у Молодих життя було солодким.