shcherbanjov(@)ukr.net
olena.solnce(@)gmail.com
vessillja@gmail.com
http://pozhivka.blogspot.com/
http://staryj-xutir.com.ua
http://ljalinasvitlica.blogspot.com/



воскресенье, 18 сентября 2011 г.

Ряджені на весіллі


Для чого "ряджені" на весіллі? 
Нині на другий день українського весілля принаймні в селі (у великих містах свято не виходить за рамки одного дня), прийнято "циганити", "рядитися" - чудити тобто, по-дорослому. Ще на початку ХХ століття веселилися і по тижню і по два....
Циганити можуть сімейні пари. Це зазвичай люди з веслою вдачею, жартівливі, дотепні. Циганити приходять у відповідному вбранні: чим яскравіше - тим краще. Обов’язково мають бути ті, хто зображуватиме "Молодого" (як привило цю роль виконує жінка) і "Молоду" (чоловік). 

«Наречена» (чоловік) та «наречений» (жінка) кланяються абсолютно всім, кого зустрічають, обіймають, цілують, пригощають «оковитою» за здоров’я молодих.
Цигани (обов’язково з дітьми різного віку): жінки ворожать по долоні й на картах, провіщують майбутнє (це дуже просто, бо в селах люди добре знають одне одного), танцюють і співають; чоловіки грають на гітарі чи на гармошці. Діти «плачуть» і просять грошей на цукерки.
Лікар — це людина, у якої повинно бути маса приладів для встановлення діагнозу і ще більше пляшечок з «ліками» (горілкою та вином). Лікар намагається «полікувати» кожного, хто трапляється на шляху.
Міліціонер —— серйозна роль. І робота в нього теж серйозна — штрафувати водіїв (підвод і велосипедів) та пішоходів, але робити це так, щоб нікого не образити і щоб було весело.
Дуже модно включати в такі дійства образ Вєрки Сердюч-ки; головне — знайти людину, яка зможе досить добре зіграти цю роль.
Якщо серед «циган» немає людини, яка грає на баяні чи гармошці, можна запросити фахового музику й обов’язково створити для нього образ і костюм.
Зранку третього дня весілля «цигани» в бойовій готовності (на автомобілі чи на конях) вирушають у мандри.
Перед ними стоїть низка завдань, які обов’язково треба виконати:
• потішити людей, які зустрінуться на шляху;
• відвідати всіх гостей, що гуляли на весіллі;
• «вкрасти» у них курку, качку, гуску (щось на вибір);
• «вкрасти» щось із особистих речей господарів, аби потім
ввечері «подарувати»;
• запросити на «курі».
Увечері, на певну годину, всі гості сходяться посмакувати «курятиною», і тут починається найкумедніше.
Підставні наречені починають дякувати гостям за те, що вони прийшли розділити їхню радість, за те, що з’їли річний запас продуктів тощо, а потім вручають кожній родині «пам’ятні сувеніри» (це ті речі, які «викрали» цигани).
Найважливіше в цей момент — не переплутати, в кого що брали, і нічого не загубити. Серед «подарунків» можуть бути: калоші, гиря, каструля, віник, совок. Добре було б, якби хтось озвучував вручення нагород. Наприклад: «У нас на весіллі серед запрошених присутня родина Іваненків. Ми дуже раді бачити їх у нашому колі й хочемо віддячити скромним подарунком. Бажаємо вам ще довго тішити нас своєю присутністю, а щоб ви були здоровенькі, ось вам наш дарунок…» (і вручити гирю) та ін.
За звичаєм у цей день збираються лише люди середнього та старшого віку, а молодь уже відпочиває або святкує десь в іншому місці.
На «курях» ви можете почути безліч сороміцьких (від слова сором) пісень та частівок.
Якщо гості «в ударі», то можна і побачити багато пікантних моментів. Для місцевих жителів це звичайні «процедури», без яких не обходиться жодне весілля. А для людини, яка вперше потрапляє в таку компанію, це справжній іспит на витримку.
Також цього дня дякують куховаркам, які весь тиждень поралися коло плиток і печей, ночами не спали, аби гостям було смачно й ситно. Головний кухар, або, як кажуть, «баба печена», та її команда отримують серйозні й жартівливі подарунки, на їхні замовлення звучить танцювальна мелодія. Кухарям дякують у кожному місті, селі й містечку України, але, як ми вже наголосили, всюди ця подяка є різною за формою (регіональні звичаї та обряди).
Цього дня всі гості складають подяку музикам та обов’язково весільним батькам.
До самісінького ранку наступної днини чути сміх, мелодії запальних українських танців і чудові весільні пісні.
Отаку вже вдачу має українська душа: якщо працювати, то так, аби гарно, швидко й до ладу; а якщо відпочивати, то вже так, ніби живеш на світі, щоб тільки співати, танцювати і силу у витівках знати.

http://svadjba.net/?p=234

Комментариев нет:

Отправить комментарий