СЦЕНАРІЙ традиційного українського ВЕСІЛЛЯ / SCENARIO traditional Ukrainian wedding

Короткий "план-сценарій" дій ВЕСІЛЛЯ давнього, народного (за Хведором Вовком):

1. умикання
2. братства, досвідки, пробний шлюб
3. дівичник, благословіння Молодих хлібом, посад, перев!язування хусткою
4. гільце, вінки, скликанн гостей
5. коровай, його приготування, прикраси, танці
6. благословіння Молодих батьками, від!їзд і вінчання в церкві
7. весілля, перейми, продаж сестри братом, посад, обрядовий поцілунок
8. обдаровування родичів родичами, плата роду за Молоду, обрядовий поцілунок
9. розподіл короваю, від!їзд Молодих до Молодого
10. зустріч Молодих в домі Молодого, весільні пісні, визначення чесності Молодої, повідомлення про калину Молодої
11. обряди другого дня, весільне знамено, покривання голови Молодої
12. обрядове вживання меду,
13. перезва, перезв!янські пісні, весільні оргії

Символізм вогню в українському весіллі / The symbolism of fire in the Ukrainian wedding

Скоро тут з ’ явиться повідомлення про символізм вогню в українському весіллі 

У весільних звичаях жителів Кролевеччини ХVІІІ століття згідно описаних Григорієм Калиновським у праці «Описание свадебных украинских простонародных обрядов. В Малой России и в Слободской Украинской губернии, також и в великороссийских слободах, населенных малороссиянами, употребляемых» наявні були і такі етнографічні деталі, які зникли до сьогодні: запалення вогнища на шляху Молодих, коли вони йдуть до Молодого, що було своєрідним очищенням, оновленням Молодої сім’ї.

Скоро тут з’явиться повідомлення про весільні чини полтавського весілля

Староста, підстароста, дружба, піддружий, бяри, дружки, сваха, світилка...

Інформатори про весілля Великої Павлівки

Про весілля Великої Павлівки Ганна Яреха  знає ВСЕ

Коровайні традиції Чернігівщини

Шишка з монетами? 

У селі Козацькому (Бобровицького р-ну, Чернігівщина), згідно розповіді місцевої коровайниці Ганни Миколаївни Чубовської (у дівоцтві Плотник), відомо, що на їхній весільний коровай заведено садити п’ять великих шишок з тіста: чотири по вуглах і одну посередині, приказуючи при цьому: 
кладу я гроші мідні, щоб не були наші Молоді бідні.
Важливий момент: середню шишку обов’язково мала розламати Молода, знайти в ній гроші і віддати їх разом із частиною цієї шишки своїй матінці. Іншу частину шишки Молода розділяла поміж своїми дружечками. Дружечки співали:

Прощай, прощай, Гплочко, сестро наша

Ми не Твої подружечки, ти не наша.....

Для чого Молодим "переливати" дорогу?

Хто, навіщо і коли "переливає" дорогу Молодим? 

По приїзду Молодого з Молодою додому, свекор з відра переливав водою біля воріт Молодим дорогу, а мати Молодого на вишитому рушнику підносила їм хліб-сіль. Таке "переливання" дороги подекуди збереглося дотепер.

Як гуляли весілля у селі Тарасівка, що в Зіньківщині?

Весільний обряд села Тарасівка 1950–1970-х років 

 Як і іншим регіонам України, весільному обряду моєї рідної Полтавщини притаманні свої локальні особливості, які формувалися в окремих населених пунктах, кожен з яких має свою «родзинку». Нині піде мова про один з таких осередків – село Тарасівку, що в Зіньківському районі. Ще наприкінці ХХ століття в Тарасівці «грали» весілля по «давньому сценарію», використовуючи відповідну атрибутику в одязі, поведінці, дотримуючись звичаїв, співаючи весільних пісень...

Хто ділить весільний коровай ?

Дружко коровай крає 

Семеро дітей має

Та всі з кошелями

Весь коровай забрали

Дружко коровай крає

Золотий ніж має

Сріблястую ручку

Срібненьку тарілочку

Не жаль йому дати

Коровай краяти

Весілля і глиняний посуд

Глиняний посуд у весільному обряді 

(на матеріалах Полтавщини) 

Глиняний посуд до середини ХХ століття був невід’ємним елементом родинної та календарної обрядовості українців. Без його використання не обходилося й традиційне українське весілля. Щоправда дослідники весільної обрядовості на цей його незамінний атрибут уваги не звертали. Зокрема в праці антрополога, етнографа і археолога Хведора Вовка (1847-1918) «Шлюбний ритуал та обряди на Україні» написаній на основі джерел кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття (1882) про глиняний посуд зустрічаються скупі згадки. Досить часто згадуючи про весільні обіди та вечері, дослідник майже не вказував у чому і яку подавали страву.