Весільний КОРОВАЙ / Wedding loaf

Підошва - корж, на який коровайниці наліплювали зроблені з тіста шишки, фігури птахів. В найбільшу шишку, що містилася посередині коровая, втикали дві або пять зліплених разом свічок. Їх запалювали і саджали коровай в піч.

ДИВНІ / Аwesome

«Гостям на диво, 

молодим на щастя, 

на долю, на свою родину» 

На весілля також обов’язково виготовлялися «гостям на диво, молодим на щастя, на долю, на свою родину» дивні, що символізували собою молоду і молодого. Це тоненькі палички з намотаними по спіралі стрічками  здобного  тіста.  У  Петриківському  районі  дивень роблять на очереті, можливо, тому, що предмети з отвором вва-жали на весіллі за ефективний магічний засіб від безпліддя, половину виробів фарбували у малиновий(рожевий, червоний) колір, прикрашали цукерками і стрічками. Подекуди, замість тіста, палички обмотували паперовими стрічка-ми  відповідного  кольору (малиново-червоними  та  блакитно-зеленими).

Як короваю і шишкам, дивням відведене почесне місце навіть і на сучасному весіллі. Всім цим весільним печивом одаровува-ли  присутніх.  По  два  шматочки  короваю,  дві  шишки  та  два дивні, один з них обов’язково малиновий, отримував кожний гість, щоб молоді усе життя прожили у парі.

Традиційне українське ВЕСІЛЛЯ / Traditional Ukrainian Wedding

УДК392.5(477.62) «19/20»
Ольга Мащенко
Музей історії Дніпродзержинська

«НЕ НА РІК, А НА ВІК» 

(ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО

ВЕСІЛЬНОГО ОБРЯДУ НА ПОДНІПРОВ’Ї) 

The article elucidates some special features of Ukrainian wedding ceremony in Podniprovya region. The author tries to look into their origin. Key words:  Cossacks,  frontier  regions,  family,  wedding, 

ceremony. 

Культурно-світоглядні  уявлення  народу  завжди  привертали увагу  науковців.  Особливо  ретельно  вивчалися  українська весільна обрядовість і звичаєвість, які дають широке уявлення про  моральні,  етичні,  естетичні  погляди  народу,  різноманітні аспекти його життєдіяльності[3, с. 3]. Адже українці вбачали в сім’ї найважливішу і неодмінну умову життя кожної людини,  господарську та моральну основу суспільства. 

В регіональному аспекті на сім’ю, з її звичаєвістю та обря-довістю, у свій час звертали увагу Г. JI. де Боплан, Д. І. Явор-ницький, В. А. Бабенко[2, 16, 1]. Серед сучасних досліджень науковців та краєзнавців слід відзначити напрацювання В. К.  Борисенко, Н. М. Буланової, Г. М. Бурхович, О. О. Самойленко,  І.  С.  Стороженка,  В.  П.  Супруненка,  К.  П.  Фролової,  Н.  М.  Шейміної, М. М. Шубравської[3, 4, 6, 13, 11, 15, 17, 18, 5, 7]. 

Народні весільні звичаї / Traditional wedding customs

Здавна гарною прикметою вважається садити хлопчика Молодій на руки напередодні і під час весілля

Народні вечорниці / Folk evenings

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 17, 18, 19 листопада 2015 року

відбудеться інтерактивний музейний захід

«Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

бо на вечорницях - дівки-чарівниці»

 присвячений тонкощам слобожанських традиційних ВЕЧОРНИЦЬ, ДОСВІТОК та БРАТСТВ. Під час імпровізованих вечорниць обговоримо правила та особливості їх проведення. Пограємо в народні ігри, поспіваємо народних пісень, послухаємо небилиці. Згадаємо і про традиції дівочих ворожінь на Долю.

А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, відбудеться демонстрації слайдів, фото.

 Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань 066 18 54 061

КОРОВАЙний обряд / KOROVAYnyy ceremony

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках авторського проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 1, 9, 10 листопада 2015 року відбудеться інтерактивний захід

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» 

Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це – МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся.

ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!!

А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ.

Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!!

Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.

Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань

Від Миколи до Колодія: свята народні / From Nicholas to Kolodiy: national holidays

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

у рамках проекту:

«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

 5 грудня 2015 року відбудеться інтерактивний захід

«Від Миколая до Колодія

або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині» 

 

Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські, приготуємо традиційне печиво – «миколайчики». А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного ДІДУХА, а ще – гречані млинці і ….. колодка!

Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.

Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань 066 18 45 061

Час проведення: 14.00

Олена Щербань / Olena Shcherban

Під час розчісування коси і донька і мати плачуть. Мати заплітала косу, дівчата вбирали її стрічками, покривали голову молодої найкращою хусткою. Поверх неї – вінок із штучних квітів. Потім Молода одягала «халат», а мати підв’язувала її вишитим рушником. Дружки співали при цьому:

Мати Явдошку родила

І місяцем обгородила,

Рушником підперезала

По дружки послала 

Після цього дівчата розходилися, старша дружка «шаферина», носить шишки, які Молода роздавала рідним і знайомим. Підходячи до двору дружки співали «Горох по дорозі», або

Обмітайте двори,

Застилайте столи,

Дружечки ідуть

Молоду ведуть 

Що робили із засватаними парубком та дівкою? / What did the guy with the affianced and whore?

Після сватання або заручин Молодій врочисто розчісували косу і надягали на неї очіпок-очепини, потім гадають, садять Молодих на покуті на  вивернутому кожусі, посипають хлібним зерном, печуть коровай, обводять навколо столу, завязують Молодим руки рушником, після вінчання врочисто зі свічкою зустрічають в домі Молодого, саджають на коліна молодій хлопчика, влаштовують ложе, на другий день ходять по вулицях с піснями і танцями.

Обряд "дівичник" ще називали "підвесілок".

Обряд «підвесілок» (дівичник) описано в слободі Микільське. За день до весілля у Молодої і Молодого випікали шишки, коровай, лежень і калач. Після обіду дружки вбирали Молодій косу. При цьому старша дружка запалювала свічку і тримала її біля голови Молодої, а друга дружка заплітала косу і вбирала її різнокольоровими стрічками, що висіли вздовж спини, гарусом, заполоччю і кольоровим папером, нарізаним полосками, на середину голови хрестоподібно клала червону стрічку і пов’язувала її хусткою, який прикрашала різнокольоровими булавками і квітами, з правого боку приколюючи дві «квіточки-віночки», зроблені круглим бантом з вузької червоної стрічки. Молода при цьому плакала, а дружки співали «Тихо, тихо Дунай воду несе»:

Тихо, тихо Дунай воду несе,

А ще тихше Марьєчка косу чеше,

Що вичеше, на тихий Дунай знесе,

Пливи ж ти, косо,

Під свекорки двір просто!

Стань же, косо, послухай

Що свекорко говоре?

Свекорко каже: добрая годинонько

Що йде до мене чужая дитинонька

Не зобував, не зодягав.

Буду замишляти

Не поїв, не кормив

Та й буду посилати 

Убравши голову Молодій. Старша дружка підперізувала її «рушником», Молода вклонялася батькові й матері, якій їй говорили: «Боже, поможи тобі, наша дитино, іди зови людей на підвесілок». Після цього молода з дружками ходила запрошувати рідних і знайомих із шишками на «підвесілок», так само як і на сватання. Потім ішла до батьків Молодого, які зустрічали її хлібом-сіллю, вона вклонялася їм в ноги, цілувала їх, а вони запрошували: «милості просимо, наша дитинко, в отецький дім». Молода з дружками заходила в хату, перехрестившись, вручала батькам дві шишки. Вони дякували її і давали на заміну пару своїх шишок, садили її з дружками за стіл і пригощали горілкою і пирогами. Йшли додому, дружки співали «Ми в свекрухи були»:

Ми в свекрухи були,

Пиріжечки їли,

Мед-вино пили

Солодесенько та добресеньке.

Ще й з медком

«Рушники» – як окремий сегмент сватання. Молода вносила два рушники в світлицю на дерев’яній тарілці, подавала їх старостам, які ними перев’язувалися. Рушники мали бути, не важливо, чи в заможній хаті чи в бідній – грубі, полотняні, і такі короткі, щоб їх доточували мотузками. Пов’язавшись, старости дякували: «Спасибі, дочко, що рано вставала, та рушники нам пряла».
Дружки співали:
Шо ти думала,
Шо ти гадала,
Марьїчка молодая?
Те я думала.
Те й гадала
Шо не дасть
Мене батенько
І мій батенько,
Сив-голуб,
Все мною, Молодою
Старостам ручку
Та й по рушничку,
А Семенкові хусточку

Пісні, що співали під час вдалого СВАТАННЯ в Слобожанщині / The songs they sang during a successful courtship Slobozhanshchyna

Ой гаразд тобі, моя ненько, моє сватання пити

Та не гаразд тобі, моя ненько, моє діло робити

Та в печі топити, Та й воду носити

І на річку ходити,

В печі затоплю,

І води принесу, А на річку не піду –

Є в мене переміночка, Молодая та й невісточка

Я й не знала, не видала, Відкіль свашенька наїхала

Хорошая да й спесивая, Да ще к тому, чорнобривая

Зойди, зойди ти, Оленко, ти Васильєвна,

З високого терема, Приголуб собі хоч ясного сокола,

Ясного сокола зальотного,

Доброго молодця приїжджого

Та й Гаврилку, та й Івановича

Ой, рада б я приголубить його, Живить, серце не обернеться

Розум в головешці мішається

Та дає мене, Та мій батенько,

І сам бачить, шо не раз, не два

Та за мною Та й заплаче

ВЕСІЛЬНІ ролі / WEDDING role

ХТО і ЯКІ ролі виконував на традиційному весіллі?

 

Кілька слів про розподіл весільних ролей. Усим весіллям розпоряджався «дружко» – родич з боку Молодого, йому допомагав «піддружий» – родич з боку Молодої. Нареченого називали «молодий князь», наречену – «молода княгиня», старшого боярина називали «шафер», старшу дружку – «шафериця», подруг – «дружками». «Світилка» – це сестра Молодого, дівчина. «Свашки» – родички з боку Молодого і Молодої. «Запорожці» (за порогом) – чужі, що приходили дивитися весілля, «візниця» – той, хто возив Молоду.

Слобожанське ВЕСІЛЛЯ / Slobozhanskiy WEDDING

Про те, що ми не знали і "забули"

Забуті атрибути слобожанського весілля 

-  післявесільний етап: 

гостювання-переходи – «перезва» (понеділкування, снідання, циганщина, кування, «Яловиця», «Водити сороку», «До криниці». «Молотити жито», обряд викупу невісткою печі в кухарок, до батьків Молодої «просити перезву», у вівторок «мити ложки», через тиждень – «до тещі на вареники».). Всі весільні етапи супроводжувалися весільними співами і заспівами в яких славили Молодих, батьків, перезв’янські – часто з еротичними підтекстами. Хоча щоб їх зрозуміти, треба знати певний код, усталені порівняння, метафори, евфемізми, враховуючи контекст пісенний та побутово-обрядовий.

Музей народного ВЕСІЛЛЯ у Великих Будищах / Museum of Popular Wedding in Great Budyshch

Слобожанське ВЕСІЛЛЯ / Slobozhanskiy WEDDING

Народне слобожанське весілля в Харківській школі 59 / Folk Slobozhanskiy wedding in Kharkiv School 59

Весільні страви / Wedding dishes

Галушечки, голубчики, смаженина, кисіль, капустняк.....

Обряд обмивання Молодої / The ritual bathing Young

Відродження старовинного обряду

«Обмивання молодої» в «Культурно-мистецькому центрі «Поліська хата» 

  Нещодавно, в «Культурно-мистецькому центрі «Поліська хата», що в Коростишівському районі відродили старовинний перед весільний обряд – обмивання молодої. Ініціатором заходу стали коростишівські дівчата, що хотіли зробити своїй подрузі, Анні, яка збиралася заміж, незвичний оригінальний, незабутній подарунок. Бабуся однієї з дружок - Альони, жила в селі Старосільці, Коростишівського району, була дуже доброю, завжди користувалася повагою у односельців. Вона знала багато молитов, збирала трави, зналася на народних звичаях та обрядах. В її хатині, як згадує дівчина, часто приходили дівчата аби обмити свою подругу напередодні весілля. Альоні настільки запам’яталися дитячі відчуття та враження від тих дійств, за якими вона споглядала малою з печі, що вирішила неодмінно провести цей обряд зі свєю подругою.

 На Україні до весілля завжди довго готувалися. Йому передували передвесільні обряди та дійства – сватання, заручини, оглядини, домовини, запросини гостей, випікання весільного обрядового печива, вбирання гільця дівич-вечір та інші.

БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ / BORSCHYK in a clay pot

13 СЕРПНЯ 2015 року під час ІІІ Міжнародного НАРОДНОГО гастрономічного фестивалю-квесту "Борщик у глиняному горщику 2016" що традиційно відбудеться в суботу в салоні-студії "Лялина Світлиці (вул. Партизанська, 19), в Полтавщині, окрім того, що туристи і гості зможуть скуштувати і ОЦІНИТИ смак і технологію приготування 36 різновидів борщу!!!! 

зможуть взяти участь у ОПІШНЯНСЬКОМУ ВЕСІЛЬНОМУ обряді - з піснями, антуражем, ролями....

Зокрема відтворимо Екссклюзивний КОРОВАЙНИЙ ОБРЯД - виробимо тісто і прикраси на КОРОВАЙ, звучатимуть весільні пісні, і ВІДТВОРИМО з гостями весільний обряд УВЕСЬ!!!!! від сватання до комори!

На ВАС чекає ексклюзивнгий в Наш час обряд обмивання МОЛОДОЇ!!!!!!

ЗАПРОШУЄМО!!!!

066 18 45 061

Вечорниці - картина Іллі Рєпіна / Vechornytsi - Ilya Repin painting

Вечорниці. Ілля Рєпін

Весілля під час фесту "Грунівський Січослав" / Wedding during the festival "Hrunivskyy Sicheslav"

Дівкам, яким надокучило дівування, молилися до Покрови: "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою"

На Поділлі: "Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку ,чи в онучу - най ся дівкою не мучу!"

красиво ,коли співають

красиво, коли в етнокостюмах

красиво- коли є коровай, гільце ,стрічки

музики...

оце - красиво

так, є трохи "магії" народної, але зациклюватися не варто...

магія - то батьківське благословіння і мамина молитва

магія - то переливання водою дороги молодим

магія - перенесення имолодої молодм черех вогонь

магія - то свічки запалені

магія - то шпильки хрест-навхрест на спинах у молодих на одязі

магія - то обсипання молодих зерном, горіхами монетами

- ото є магія народна

Чи відомий Вам обряд "обмивання молодої " перед весіллям?

Дівчина-калина /

Олександр Потебня:

"Калина стала символом девицы потому же .почему девица названа красною: по единству основного представления огня - сета в словах: девица, красный, калина"